<========================================@) Л Е Ц Ь К И (@=======================================>

  • Подписчики: 54 подписчиков
  • ID: 15580912
Блокировка:
Нет ограничений
Верификация:
Сообщество не верифицировано администрацией ВКонтакте
Видимость
открытое
Популярность:
У сообщества нет огня Прометея
Домен:
club15580912

Описание

==============РОЗВАГИ, ІСТОРІЯ, КУПІВЛЯ-ПРОДАЖ, МІСЦЯ ВІДПОЧИНКУ, ТОРГОВІ МІСЦЯ, РОБОТА І ВСЯКЕ ІНШЕ================= Основні дані: Географічні дані Географічні координати 50°0′57″ пн. ш. 31°37′2″ сх. д. Середня висота над рівнем моря 96 м Населення 851 Площа 4,03 км2 Густота населення 211,17 осіб/км2 Поштовий індекс 08451 Телефонний код +380 4567 Країна Україна Україна Область Київська Район/міськрада Переяслав-Хмельницький Рада Лецьківська сільська рада * Редактировать * Удалить Лецьки — село в Україні, Переяслав-Хмельницького району Київської області. Населення становить 851 осіб. Село Лецьки розташоване в долині р. Броварки на північ від дороги Переяслав-Хмельницький – Пологи-Яненки. Територія села умовно поділяється на дві частини: Старе село, що включає здавна заселені землі, й Нове село – нові забудови останніх десятиліть. Особливу цікавість та цінність представляє Старе село, зосереджене, головним чином, вздовж річки. Воно включає давні об’єкти, які, очевидно, й стали основою для виникнення села. Проблема виникнення та історичного розвитку села в попередні роки майже не розглядалась. Ще в 1950-х роках В.М. Брахнов звертав увагу на особливості назви села та здійснив спробу її пояснити. Досить побіжно згадується село в багатотомному виданні “Історія міст і сіл УРСР”. Розвідки відділу археології ПХІКЗ проведені в 1990-91 рр. дозволили створити певну інформативну базу для подальшого дослідження. На основі цих результатів О.В. Колибенком був даний короткий перелік топонімів с. Лецьки [5, с. 128]. Подальші дослідження, здійснені авторами даної публікації, дозволили дещо збільшити обсяг інформації про населений пункт та його околиці. Походження назви села мовознавець В.М. Брахнов пов’язує із словом “лядина” – дика, необроблювана ділянка (згідно з переказами раніше село називалося Лядське) [1]. Існує також інша версія, що виводить назву від імені Лесько (Лесик) [5, с. 128]. На карті Г. де Боплана село зустрічається під назвою Лашки (Laszky). Letsky-beauplan.jpg [ред.] Історія Досить цікавим й досі відкритим залишається питання про існування в сучасних межах села поселенських структур різних хронологічних періодів. Зокрема, складно встановити початковий етап заселення даної території. Результати розвідок свідчать про існування тут пам’яток культур раннього та середнього бронзового віку, що дозволяє локалізувати в околицях села поселення даного часу [4, с. 64]. Пам’ятки з матеріалами зазначених періодів в значній кількості виявлені в долині р. Броварка й логічно доповнюють комплекс раннього та середнього бронзового віку території нижнього Потрубіжжя та лівобережжя середньої течії Дніпра [2; 3]. Це свідчить про поширення поселенських структур подібного типу в глиб плато лесової тераси. Характерною рисою пам`яток ранньої та середньої бронзи даного мікрорегіону є наявність просторового зв`язку між поселеннями та курганними похованнями, які часто розміщуються на невеликій відстані один від одного. Загалом, незначна кількість матеріалів, низький рівень дослідженості та постійно діючий фактор руйнації пам’яток заважає побудувати чітку картину заселеності мікрорегіону в період бронзи. Період пізньої бронзи представлений на території власне села спорадично. На південний схід від села, зафіксовано пам'ятку білогрудівського типу. Важко говорити про існування в межах сучасної території села населення скіфо-сармацького часу, оскільки відсутні чіткі дані, що вказували б на це. Єдиною на цей час знахідкою сармацького часу є бронзова шпилька їз зруйнованого поховання кургану Розгребина могила, що знаходиться неподалік села [4, с. 65]. Наступним етапом збільшення концентрації населення в околицях сучасного села став пізньоримський час. Даний період відзначився щільною заселеністю обох берегів р. Броварки в межах мікрорегіону. Близько 5 пам’яток містять кружальну ке